Про серіал «Гвардія», жіноче, чоловіче, війну і культуру
Свого часу, побачивши трейлер серіалу, я розмріялася, уявивши собі щось на зразок «Generation Kill» або «Band of Brothers», але на українському матеріалі. Це я, звичайно, дарма – треба ж розуміти, що нашому знімальному процесу традиційно бракує досвіду і ресурсів, тож не слід було створювати собі завищені очікування. Ну але навіть попри численні перекоси, серіал вийшов достатньо стравний. Правда, як на мене, не слід було розігрувати в кадрі Майдан – подія такого масштабу просто не вкладається у серіальний формат, і початок вийшов трохи кульгавим. А от далі – навчання гвардійців, їхнє перше завдання – речі локальні, тож і виглядають більш-менш переконливо (єдине, що часопростір там якийсь альтернативний, в березні 2014-го деяких речей іще просто не було).
Цікаво, що обговорення серіалу досить часто включає критику штампів і суперечки щодо жіночого і чоловічого формату серіалів. Довший час телеканали нас переконували, що серіали дивляться лише домогосподарки із інтелектом нижче середнього, тому й не має сенсу знімати щось відмінне від мильних опер. Так от, в мене таке враження, що телеканали нам тупо брешуть, або якось криво проводять свої дослідження. Для прикладу – до першої десятки найпопулярніших серіалів 2015-го року за рейтингом IMDB ввійшли 3 пригодницькі стрічки, 3 детективи, 3 драми різного типу і 1 комедія. При цьому лише один серіал містить romance у назві жанру, та і то це, передусім, історичний екшн. То може давайте вже переглянемо цю мантру про домогосподарок? Елементи сімейної чи романтичної (мело)драми можна додати куди завгодно, хоч в хоррор. Навіть в «Гвардії» є такий кумедно-зворушливий момент із е… проблемним батьківством. Так що домогосподаркам також є над чим поридати.